Словарь української мови (1924)/цоркіт
◀ цоркати | Словарь української мови Ц цоркіт |
цоркнути ▶ |
|
Цо́ркіт, коту, м. Бренчаніе, бряканіе, звяканіе. Желех.
◀ цоркати | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цоркіт |
цоркнути ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цоркіт
Борис Грінченко
1924
Цо́ркіт, коту, м. Бренчаніе, бряканіе, звяканіе. Желех.