Словарь української мови (1924)/цок!
| ◀ цовта | Словарь української мови Ц цок! |
цокати ▶ |
|
Цок! меж. выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Котл. Ен. VI. 83. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками. Нп.