Словарь української мови (1924)/цмокати
| ◀ цмокання | Словарь української мови Ц цмокати |
цмокатися ▶ |
|
Цмо́кати, каю, єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
| ◀ цмокання | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цмокати |
цмокатися ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цмокати
Борис Грінченко
1924
Цмо́кати, каю, єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.