Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цмокати
Берлін: Українське слово, 1924

Цмо́кати, каю, єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.