Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
циндра
Берлін: Українське слово, 1924

Ци́ндра, ри и ци́ндря, рі, ж. 1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. I. 63. (Черниг.). Мил. М. 102. 2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.