Словарь української мови (1924)/циндра

by Борис Грінченко

◀ цинґель

Словарь української мови Борис Грінченко Ц циндра

циндрити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ци́ндра, ри и ци́ндря, рі, ж. 1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. I. 63. (Черниг.). Мил. М. 102. 2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.