Словарь української мови (1924)/цимбалистий

by Борис Грінченко

◀ цимбалист

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цимбалистий

цимбриння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цимбали́ст, та,	${\Bigg \}}$
Цимбали́ста, ти,
Цимбали́стий, того, м.

Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Алв. 21. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Пр. № 782. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх. Ном. № 7809. (одм.).