Словарь української мови (1924)/цехмистер
| ◀ цехлити | Словарь української мови Ц цехмистер |
цехмистриха ▶ |
|
Цехми́стер, тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. ЗОЮР. I. 256. КС. 1890. VII. 91. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри. Котл.