Словарь української мови (1924)/церата
◀ цера | Словарь української мови Ц церата |
цереґлювати ▶ |
|
Цера́та, ти, ж. Клеёнка.
◀ цера | Словарь української мови Борис Грінченко Ц церата |
цереґлювати ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
церата
Борис Грінченко
1924
Цера́та, ти, ж. Клеёнка.