Словарь української мови (1924)/цей
| ◀ цедулка | Словарь української мови Ц цей |
цекотати ▶ |
|
Цей, ця, ця́я, це, це́є, мѣст. = Сей, ся, се. Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. Шевч. 177. А ця учаділа. Шевч. 318. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Та це ж я, каже, скликаю громаду. Рудч. Ск. I. 3. Перемішай цеє і закопай серед пасіки. Чуб. I. 75. Не казала мені мати цеї води брати. Чуб. V. 996. Це та те. То да се. Закиль це та те, то й „святий Боже“ заспівають. Ном. № 10961. Це б то = Се б то. Ком. II. 79.