Словарь української мови (1924)/цвілити
| ◀ цвілий | Словарь української мови Ц цвілити |
цвілля ▶ |
|
Цвіли́ти, л́ю, ли́ш, гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) Дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.
| ◀ цвілий | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цвілити |
цвілля ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цвілити
Борис Грінченко
1924
Цвіли́ти, л́ю, ли́ш, гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) Дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.