Словарь української мови (1924)/цвікований
| ◀ цвікати | Словарь української мови Ц цвікований |
цвілий ▶ |
|
Цвіко́ваний, а, е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Грин. II. 308. См. также варіантъ: Учений, та не дрюкований. Чуб. I. 249.
| ◀ цвікати | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цвікований |
цвілий ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цвікований
Борис Грінченко
1924
Цвіко́ваний, а, е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Грин. II. 308. См. также варіантъ: Учений, та не дрюкований. Чуб. I. 249.