Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цвигати
Берлін: Українське слово, 1924

Цви́гати, гаю, єш, одн. в. цвигнути, ну, неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.