Словарь української мови (1924)/царяградка
| ◀ царя | Словарь української мови Ц царяградка |
цахати ▶ |
|
Царягра́дка, ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав. МВ. (КС. 1902. X. 144).