Словарь української мови (1924)/царський
◀ царствувати | Словарь української мови Ц царський |
царь ▶ |
|
Царськи́й, а́, е́. Царскій. Стала дружиною царській дитині. Рудч. Ск. II. 48. Царське́ свя́то. Табель, высокоторжественный день. Камен. у. Царськи́й віне́ць. Вѣнчальный вѣнецъ. А щоб ти під царський вінець не підійшла! — злобное пожеланіе дѣвушкѣ не выйти замужъ. Ном. № 3683.