Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хідня
Берлін: Українське слово, 1924

Хідня́, ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!… Ходили і хіднею пшеницю й жито все так зм'яли та стовкли. Г. Арт. (О. 1861. III. 90). Яка тепер хідня! багно по коліна. Черк. у. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. Екатериносл. у. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна. Лебед. у.