Словарь української мови (1924)/хухнути
| ◀ хухнавий | Словарь української мови Х хухнути |
хухрити ▶ |
|
Ху́хнути, ну, неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. I. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.
| ◀ хухнавий | Словарь української мови Борис Грінченко Х хухнути |
хухрити ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хухнути
Борис Грінченко
1924
Ху́хнути, ну, неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. I. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.