Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хуртеча
Берлін: Українське слово, 1924

Хурте́ча, чі, ж. = Хурта = Хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100.