Словарь української мови (1924)/хурдиґарня
| ◀ хурдига | Словарь української мови Х хурдиґарня |
хурдиста ▶ |
|
Хурдиґа́рня, ні, ж. 1) Тюрьма. 2) Каланча. Ач, яка хуртовина піднялась, що аж очі засипала! А то ж то тому москалеві бідному, що на самісінькому вершку, на тій хурдиґарні стоїть, — невже ж таки йому не дошкуля? Екатериносл. у.