Словарь української мови (1924)/хурбет

by Борис Грінченко

◀ хурбан

Словарь української мови Борис Грінченко Х хурбет

хурда ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хурбе́т, та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. О. 1862. I. 73. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись? О. 1862. VIII. 9.