Словарь української мови (1924)/хупавий

by Борис Грінченко

◀ хунтовий

Словарь української мови Борис Грінченко Х хупавий

хупавість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хупа́вий, а, е. Красивый, нарядный, опрятный. Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. Чуб. III. 235. Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. Черниг. у. Ум. Хупаве́нький. Хупавенька дівчинка — любо й подивитись. Черниг. у.