Словарь української мови (1924)/худорлявий
◀ худорба | Словарь української мови Х худорлявий |
худосилок ▶ |
|
Худорля́вий, а, е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81.