Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
худий
Берлін: Українське слово, 1924

Худи́й, а́, е́. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Нп. Ум. Худе́нький, худе́сенький.