Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хрящ
Берлін: Українське слово, 1924

Хрящ, ща́, м. 1) Хрящъ. Стор. II. 77. См. Хрустка, хрусталка, хрястка. 2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем. Грин. III. 608. 3) Пт. = Деркач. Вх. Лем. 479. Ум. Хря́щик.