Словарь української мови (1924)/хряпко
◀ хряпкий | Словарь української мови Х хряпко |
хряпнути ▶ |
|
Хря́пко, нар. О дорогѣ: покрыто колотью. Дуже хряпко їхать, — так колеса і підскакують, — тоді саме підмерзло. Новомоск. у. Тоді було сухо, я це добре запримітив. Ішов дощик і підмерзло, стала ніби то ожелідь. Але хоча й було хряпко, так у мене коні були ковані. Екатериносл. у.