Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хрущати
Берлін: Українське слово, 1924

Хруща́ти, щу́, щи́ш, гл. Хрустѣть. Та й заходився хорошенько мнясце під дубом уминать, аж на зубах кістки хрущать. Гліб.