Словарь української мови (1924)/хруп
| ◀ хрунькіт | Словарь української мови Х хруп |
хрупати ▶ |
|
Хруп, меж., выражающее отламываніе чего-либо. Разогнавшись, скакнув Петро і як раз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним хруп! одколовсь, і вже козак похиливсь назад, К. ЧР. 163.