Словарь української мови (1924)/хрунь
| ◀ хрумчати | Словарь української мови Х хрунь |
хрунькати ▶ |
|
Хрунь, ня́, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
| ◀ хрумчати | Словарь української мови Борис Грінченко Х хрунь |
хрунькати ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хрунь
Борис Грінченко
1924
Хрунь, ня́, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.