Словарь української мови (1924)/хропнути

by Борис Грінченко

◀ хропка

Словарь української мови Борис Грінченко Х хропнути

хропнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хро́пнути, ну, неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.

Хропну́ти, ну́, не́ш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне. О. 1862. I. 16.