Словарь української мови (1924)/хотіти

by Борис Грінченко

◀ хотіння

Словарь української мови Борис Грінченко Х хотіти

хотітися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хоті́ти, хо́чу, чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Рудч. Ск. I. 54. Волно Богу що хотіти, то чинити. Ном. № 23. Вмѣсто хо́чеш, хо́чете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Чуб. V. 170. Що хочте робіть з Петром. Котл. НП. 413. Не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. Уман. у. Та хоти́, щоб..... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. Каменец. у. Що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже. Каменец. у.