Словарь української мови (1924)/хопити
◀ хопак | Словарь української мови Х хопити |
хопитися ▶ |
|
Хопи́ти, плю́, пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.
◀ хопак | Словарь української мови Борис Грінченко Х хопити |
хопитися ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хопити
Борис Грінченко
1924
Хопи́ти, плю́, пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.