Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хопити
Берлін: Українське слово, 1924

Хопи́ти, плю́, пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.