Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хомут
Берлін: Українське слово, 1924

Хому́т, та́, м. 1) = Хамут. 2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Радом. у. Ум. Хомуте́ць.