Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
ходини
Берлін: Українське слово, 1924

Ходи́ни, дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Ком. Пр. № 579. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати. Лебед. у.