Словарь української мови (1924)/ховрах
◀ ховпак | Словарь української мови Х ховрах |
ховстати ▶ |
|
Ховра́х, ха́, м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Гліб. Ум. Ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.