Словарь української мови (1924)/хованець
| ◀ хов | Словарь української мови Х хованець |
хований ▶ |
|
Хо́ванець, нця, м. 1) Прячущійся. НВолын. у. 2) Воспитанникъ, пріемный сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478. 3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. I. 213.
| ◀ хов | Словарь української мови Борис Грінченко Х хованець |
хований ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хованець
Борис Грінченко
1924
Хо́ванець, нця, м. 1) Прячущійся. НВолын. у. 2) Воспитанникъ, пріемный сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478. 3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. I. 213.