Словарь української мови (1924)/хнюрко
◀ хнюра | Словарь української мови Х хнюрко |
хнюруватий ▶ |
|
Хню́ра, ри, об., хнюрко́, ка́, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
◀ хнюра | Словарь української мови Борис Грінченко Х хнюрко |
хнюруватий ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хнюрко
Борис Грінченко
1924
Хню́ра, ри, об., хнюрко́, ка́, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.