Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хмурий
Берлін: Українське слово, 1924

Хму́рий, а, е = Хмурни́й. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. I. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118.