Словарь української мови (1924)/хмурий
| ◀ хмуравий | Словарь української мови Х хмурий |
хмуритися ▶ |
|
Хму́рий, а, е = Хмурни́й. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. I. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118.
| ◀ хмуравий | Словарь української мови Борис Грінченко Х хмурий |
хмуритися ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хмурий
Борис Грінченко
1924
Хму́рий, а, е = Хмурни́й. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. I. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118.