Словарь української мови (1924)/хлібити
| ◀ хлібина | Словарь української мови Х хлібити |
хлібівча ▶ |
|
Хліби́ти, блю́, биш, гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.