Словарь української мови (1924)/хляки
| ◀ хляка | Словарь української мови Х хляки |
хлянути ▶ |
|
Хля́ки, ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = Міздря. Вас. 153, 157.