Словарь української мови (1924)/хлебтати
◀ хлебеснути | Словарь української мови Х хлебтати |
хлезінь ▶ |
|
Хлебта́ти, бчу́, чеш, гл. Хлебать, локать. „Чи не хоч, душко, чаю?“ — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Кв. Собака хлебче воду. НВолын. у.