Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хихлатий
Берлін: Українське слово, 1924

Хихла́тий, а, е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. I. 185.