Словарь української мови (1924)/хитрий

by Борис Грінченко

◀ хитнутися

Словарь української мови Борис Грінченко Х хитрий

хитрик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хи́трий, а, е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. Хитре́нький.