Словарь української мови (1924)/хиріти
| ◀ хирий | Словарь української мови Х хиріти |
хирлати ▶ |
|
Хи́ріти, рію, єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. III. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.
| ◀ хирий | Словарь української мови Борис Грінченко Х хиріти |
хирлати ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хиріти
Борис Грінченко
1924
Хи́ріти, рію, єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. III. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.