Словарь української мови (1924)/химородний

by Борис Грінченко

◀ химородити

Словарь української мови Борис Грінченко Х химородний

химородник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Химоро́дний, а, е. 1) Капризный, своенравный. 2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати на церкву, бо він не чистий, химородний. Грин. II. 322.