Словарь української мови (1924)/химерний
◀ химерія | Словарь української мови Х химерний |
химерник ▶ |
|
Химе́рний, а, е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Шевч. 8. Коли скінчиш ти вигадки химерні? К. Іов. 39. 2) Вздорный. Химерні слова. Шевч.