Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
химерити
Берлін: Українське слово, 1924

Химе́рити, рю, риш, гл. 1) = Химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Шевч. 152. 2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!… Та що! про се шкода химерити. К. Дз. 142.