Словарь української мови (1924)/хилятися
| ◀ хиляти | Словарь української мови Х хилятися |
химера ▶ |
|
Хиля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Гол. I. 192. Яка ти бліда, аж страшна і хиляєшся. Г. Барв. 532. Хилялась, як п'яна. К. ЧР. 156. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. Черк. у. 3) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляється — і по жидах, і по панах.... боса. Шевч. 529. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався. Котл. Ен. V. 73.