Словарь української мови (1924)/хижчина
◀ хижо | Словарь української мови Х хижчина |
хиза ▶ |
|
Хижчи́на, ни, ж. = Хижка. Мил. 159. А вона метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Полт. Побігла вона швиденько у хижчину. О. 1862. V. 49. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти. Гн. I. 133.