Словарь української мови (1924)/хибнути

by Борис Грінченко

◀ хибно

Словарь української мови Борис Грінченко Х хибнути

хибнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хибну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен. Васильк. у. 2) Наклониться. Хибнув на мене віз. Черк. у. 3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра. Каменец. у. 4) Минуть, обойти. То вже її не хибне. НВолын. у.