Словарь української мови (1924)/хвітьхвітькати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хвітьхвітькати
Берлін: Українське слово, 1924

Хвітьхві́тькати, каю, єш, гл. = Хвітькати. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Та так собі і хвітьхвітькають. Кв.