Словарь української мови (1924)/хвицати

by Борис Грінченко

◀ хвиткий

Словарь української мови Борис Грінченко Х хвицати

хвицливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хвица́ти, ца́ю, єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586.