Словарь української мови (1924)/хвилювати

by Борис Грінченко

◀ хвилювання

Словарь української мови Борис Грінченко Х хвилювати

хвилюватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хвилюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Волноваться, бѣжать волнами. Хвилює річка. Трави у степу хвилюють на просторі. К. Псал. 211. 2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Він подививсь мені в вічі і подививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють. МВ. II. 117.